Слово "дьоготь" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДЬО́ГОТЬ, гтю, ч. Темна густа в’язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам’яного вугілля. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір’ям (Мирний, IV, 1955, 235); З пнів та коріння.. гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар (Смолич, Мир.., 1958, 179); * У порівн. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Стельмах, Хліб.., 1959, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 451.