ДЬОГТЯ́РНЯ, і, ж., заст. Підприємство, на якому гнали дьоготь. Востаннє бриніли його [дерева] соки над зачовганою сторожкою, начиненою.. пилами, сокирами, стругами, бардами, — усім тим, що без жалю валить ліс, вибирає його до серцевини і випікає в закурених дьогтярнях (Стельмах, Хліб.., 1959, 265).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 451.