ДІАЛО́Г, а, ч. Розмова між двома або кількома особами. Мова в реальному житті.. набирає форми діалога — обміну реплік, того, що ми звемо в побуті розмовою (Рад. літ-во, 1, 1957, 30); Діалоги повторювались мало не щоранку (Шовк., Інженери, 1956, 38); * Образно. Кожна вистава — це діалог театру з глядачем (Мист., І, 1958, 8); // Частина літературного твору, в якій відбувається розмова двох осіб. Платон надає своїм філософічним писанням форму наскрізь белетристичних діалогів (Фр., XVI, 1955, 383); У деяких випадках діалог у весільних піснях перетворюється на хоровий дует, ..бо виконується двома групами (Укр. клас. опера, 1957, 36); // Літературний твір, написаний у формі бесіди.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 295.