ДІА́ЛІЗ, у, ч. Видалення з колоїдного розчину низькомолекулярних речовин (електролітів, органічних речовин). Спосіб відокремлення розчинних речовин, який грунтується на тому, що одна з них нездатна дифундувати крізь перетинку, має назву діалізу (Заг. хімія, 1955, 456).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 294.