ДІ́ВЧИНКА, и, ж. Дитина жіночої статі. І дитинка в її була, дівчинка, як ясочка, свіжа й повна, як гурочок (Вовчок, І, 1955, 4); Школярочка іде у перший клас.. Настав для дівчинки жаданий час (Дмит., В обіймах.., 1953, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 298.