ДІ́ЙКА, и, ж. Видовжена частина молочної залози на вимені у корови, кози та інших самок ссавців, з якої доять молоко. Іванові руки.. мнуть тепле овече вим’я, одтягають дійки, а по руках в нього тече молоко (Коцюб., II, 1955, 324); Лошачі маленькі вустонька ніжно за дійку тягнуть і причмокують (Вишня, І, 1956, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 302.