ДІ́ЙШЛИЙ, а, е, розм. Те саме, що дозрі́лий 3. Так бувало колись ми, малі діти, розумом не дійшлі, заходилися од плачу (Вас., II, 1959, 75); // Досвідчений. Сержант Палійчук був старий і дійшлий розвідник (Смолич, Ми разом.., 1950, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 303.