ЕБОНІ́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до ебоні́т. Ебонітове виробництво; // Вигот. з ебоніту. При приготуванні електроліту можна користуватися тільки скляним, ебонітовим або свинцевим посудом (Автомоб., 1957, 215); В каюті, де сиділи поранені, притиснувши ебонітові навушники, стало так тихо, наче у водолазів під скафандром (Кучер, Чорноморці, 1956, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 452.