Слово "евакуація" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЕВАКУА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Організоване вивезення людей, підприємств, установ та різних матеріальних цінностей з небезпечної місцевості під час війни, стихійного лиха і т. ін. Почалася евакуація. Заводи, населення поспішно переправляли на лівий берег (Баш, На землі.., 1957, 34); Після такої перетряски, як Вітчизняна війна з евакуаціями та переселеннями, Проскурови могли й не жити в Харкові (Ле, Право.., 1957, 232); // розм. Стан евакуйованих людей, установ, майна і т. ін., а також місце і час перебування в такому стані. В евакуації було тяжко (Кучер, Трудна любов, 1960, 229); Вона повернулася з евакуації до Білої Церкви, квартира її там згоріла (Ю. Янов., Мир, 1956, 8).

2. спец. Виділення, вилучення чого-небудь. Евакуація кормових шлункових мас відбувалася значно швидше при згодовуванні тваринам осолоджених кормів (Соц. твар., 1, 1956, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 452.