ЕВЕ́НКИ, ів, мн. (одн. еве́нк, а, ч.; евенкі́йка, и, ж.). Народність, яка живе в лісовій смузі Сибіру, на Далекому Сході і в Північно-Східному Китаї; тунгуси. Величезні простори Східного Сибіру населяли різні племена і народності — чукчі, евенки, буряти, якути, даури й інші (Іст. СРСР, І, 1957, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 452.