ЕВОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Процес зміни, розвитку кого-, чого-небудь. Палеонтологія, вивчаючи викопні рештки, простежила еволюцію коня за період до 3 мільйонів років (Конярство, 1957, 31); Зміна продуктивних сил неминуче веде до змін у способі виробництва, у виробничих відносинах; ці останні, своєю чергою, зумовлюють еволюцію політичного, духовного життя суспільства (Ком. Укр., 5, 1961, 71); * Образно. Шевченко, як майстер, пережив цікаву еволюцію (Рильський, III, 1956, 242).
2. філос. Форма розвитку, що полягає в безперервній, поступовій кількісній зміні, яка підготовляє якісну зміну. Еволюція підготовляє революцію і створює для неї грунт.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 453.