ЕГОЇ́ЗМ, у, ч. Негативна риса характеру, що полягає у себелюбстві, байдужості до людей, постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів. Не повинен же егоїзм самозакоханої.. людини заважати іншим людям жити на землі (Коз., Сальвія, 1956. 361); Егоїзм — вузький, душевна черствість, дріб’язковість, себелюбство — всі ці якості, коли вони визначають обличчя людини, роблять її дійсно обмеженою, примітивною (Талант.., 1958, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 454.