ЕКЛЕ́КТИК, а, ч., книжн. Прихильник еклектизму. Він [М. Грушевський] був непоправний еклектик: фактори економічні, соціальні, біологічні, ідеологічні й психологічні розглядав як рівнозначні й рівноцінні (Літ. Укр., 30.ІХ 1966, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 457.