ЕКОЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. Взаємовідношення між організмом і оточуючим середовищем. В грунтовій мікробіології провідним стає питання про вивчення екології мікроорганізмів (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 63).
2. Розділ біології, що займається вивченням взаємовідношення між організмом і оточуючим середовищем. Зв’язок науки з життям, з соціалістичною практикою зумовив посилений розвиток радянської екології (Розв. науки в УРСР.., 1957, 390).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 458.