ЕКОНО́М, а, ч., дорев. Завідуючий поміщицьким господарством, економією (у 2 знач.). Панський економ, молоденький, загорілий панич, показав політникам постать на буряках (Н.-Лев., II, 1956, 32); — Швидше б ті гроші заробити та панові борг віддати, бо вже й економ про те згадував (Мур., Бук. повість, 1959, 12).
ЕКОНОМ… Перша частина складних слів, що відповідає слову економі́чний, напр.: економполі́тика, економробо́та і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 458.