ЕКОНО́МНИЙ, а, е.
1. Який бережливо, ощадливо витрачає що-небудь; //Точно розрахований. Швидко пливучи обережними, вправними рухами, що нагадували економні рухи жаби під водою, він наблизився до дверей рульової рубки (Собко, Скеля.., 1961, 121); // у чому, на що. Стриманий у виявленні чого-небудь. В змалюванні пейзажів, як і людських портретів, письменник [М. Трублаїні] дуже економний (Іст. укр. літ., II, 1956, 149).
2. Який сприяє економії (у 1 знач.), здійснює її. При масовому виробництві велике значення має економне витрачання деревини (Стол.-буд. справа, 1957, 207); Пора вже нам заговорити про економне витрачання природних запасів (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 459.