ЕКСЦЕНТРИ́ЧНИЙ1, а, е.
1. театр. Заснований на різких звукових чи зорових контрастах або на незвичайних, дуже смішних прийомах. Я почала читати книжку вголос. Французькі каламбури, коротенькі розмови, ексцентричні афоризми, описи.. чіплялись одно до одного, мов кільця на ланцюжку з барвистого паперу (Л. Укр., III, 1952, 617).
2. Який виходить за межі звичайного; надто своєрідний, незвичайний. Олеся чарувала його ексцентричними позами, кокетством, танцями, пишанням (Н.-Лев., III, 1956, 103); На підвищення виходить Ельза в дуже ексцентричному костюмі (Собко, П’єси, 1958,156).
ЕКСЦЕНТРИ́ЧНИЙ2, а, е, спец. Який не має спільного центра; протилежне концентричний. Ексцентричною називають деталь, якщо вона має циліндричні поверхні, осі яких паралельні між собою, але знаходяться на деякій відстані одна від одної (Токарна справа.., 1957, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 466.