ЕЛЕКТРО́МЕТР, а, ч., фіз. Прилад для вимірювання малих електричних напруг та величин, функціонально з ними зв’язаних. Електрометр являє собою звичайний електроскоп з листочками або з рухомою стрілкою, який обов’язково має металевий корпус (Курс фізики, III, 1956, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 470.