ЕЛЕКТРО́ННИЙ, а, е.
1. фіз. Прикм. до електро́н 1. Електрони обертаються навколо ядра на відносно великих від нього віддалях. Сукупність цих електронів називають електронною оболонкою (Курс фізики, III, 1956, 361).
2. фіз. Пов’язаний із застосуванням властивостей електрона (у 1 знач.), заснований на їх використанні. На Україні народилися перші радянські електронні лічильні машини, які провадять тисячу математичних операцій за одну секунду (Наука.., 1, 1960, 9).
3. мет. Те саме, що електро́новий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 471.