ЕМБРІОГЕНЕ́З, у, ч., біол. Період індивідуального розвитку (онтогенезу) організму, що відбувається в яйцевих або зародкових оболонках. Екзогенні речовини, які надходять у щойно запліднені яйцеклітини в’юна, істотно впливають на активність ферментів у зародках якщо не протягом усього ембріогенезу, то на окремих його етапах (Вісник АН, 1, 1975, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 681.