ЕПІЦИ́КЛ, у, ч., мат., астр. Коло, центр якого рівномірно рухається по іншому колу. Припускалося, що навколо Землі рухається не сама планета, а центр якогось порівняно невеликого кола, яке назвали епіциклом (Бесіди про всесвіт, 1953, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 484.