ЕРО́ТИКА, и, ж.
1. Те саме, що ероти́зм. В буржуазній літературі поширені різні людиноненависницькі ідеї, проповідуються насильство і розбій, містика і еротика, якими панівні класи прагнуть розтлити і одурманити населення капіталістичних країн (Іст. укр. літ., II, 1956, 23).
2. У мистецтві — відкрите, часом грубе зображення любові, статевого життя. Саме життя стягло з декадентів фальшивий, бутафорський одяг безідейності, міщанського індивідуалізму та еротики (Рад. літ-во, 1, 1958, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 486.