ЕСКІ́ЗНИЙ, а, е. Який є ескізом, має характер ескіза. Калянник з юнацькою жадібністю стрічав нові краї та землі, дещо занотовував, писав ескізні віршовані зарисовки (Мас., Життя.., 1960, 173); // Невикінчений, загальний. Не всі характери змальовані в фільмі [«Велике життя»] однаково повно. Деякі мають лише ескізний характер (Укр. кіномист., II, 1959, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 487.