ЕСПЛАНА́ДА, и, ж.
1. військ., заст. Незабудоване місце між фортецею і містом.
2. Відкрита місцевість, площа перед великим будинком.
3. Широка вулиця з алеями посередині.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 488.