ЕСТЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Надання чому-небудь гарної зовнішньої форми; ідеалізація чого-небудь. Разом з науково-технічним прогресом, бурхливим розвитком всього суспільного виробництва йтиме неухильний процес естетизації праці, дальше гармонійне поєднання технічної і художньої творчості (Ком. Укр., 7, 1962, 42); У світовій поезії здавна існувала традиція естетизації, романтизації моря, — традиція, врешті, підказана самим предметом поетичного зображення (Рад. літ-во, 3, 1967, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 488.