ЕСТЕ́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до есте́т. Метод соціалістичного реалізму вимагає від радянських композиторів послідовної боротьби як з естетською витонченістю, безжиттєвим індивідуалізмом і формалізмом, так і з натуралістичним примітивізмом у мистецтві (Рад. Укр., 29.III, 1957, 1); // Пройнятий естетизмом (у 1 знач.). «Суворий юнак» [фільм] був насичений естетськими кадрами, в яких все зводилось до зовнішньої красивості (Укр. кіномист., II, 1959, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 489.