ЕСТУА́РІЙ, я, ч., геогр. Лійкоподібне розширене гирло річки, яка впадає в океан або море. Глибокий естуарій.. Ельби, а також морський приплив.. дають змогу великим океанським суднам підходити до самого міста (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 489.