ЕТАЖЕ́РКА, и, ж. Вид меблів у вигляді кількох, розміщених одна над другою, полиць на стояках. Гнат підійшов до етажерки, де стояли подаровані книжки, почав оглядати їх (Кучер, Трудна любов, 1960, 224); // спец. Невеликий переносний стелаж. Вздовж батареї рухається візок з прикріпленими до нього з обох боків етажерками; на кожній з них встановлено по 5 кормушок (Наука.., 3, 1956, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 490.