ЕФІО́ПИ, ів, мн. (одн. ефіо́п, а, ч.; ефіо́пка, и, ж.). Основне населення Ефіопії, яке складається з ряду народів, що консолідуються в єдину націю. Сам Посейдон у далеких тоді пробував ефіопів (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 493.