ЖАКЕ́ТКА, и, ж., розм. Те саме, що жаке́т 1. Осінній вечір був доволі теплий, і вона прийшла у вовняній жакетці (Дмит., Розлука, 1957, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 503.