ЖАНДАРМЕ́РІЯ, ї, ж. Особливі поліцейські війська в буржуазних країнах для політичної охорони і розшуку, для боротьби з революційним рухом. Але, хоч як старалася жандармерія.., хоч як хапала направо-наліво за останніми із своїх «списків підозрілих», — ніщо не допомогло (Ленін, 19, 1950, 186); // Управління цими військами. Рукописи драматичних творів Тесленка, які зберігаються в архіві, носять на собі сліди перебування в поліції та жандармерії (Рад. літ-во, II, 1949, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 508.