ЖЕ́БРАНИЙ, а, е. Який добувається жебранням. Він почепив собі і жінці по дві торби на плечі, палиці в руки, та й пішов з нею в світ по жебраний хліб (Укр.. казки, 1951, 328).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 517.