ЖЕРТВОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Те саме, що же́ртвуватель. Церковний паламар, на прізвисько Соловей Розбійник, старанно розліплював свічки перед образами святих.. За карбованця Соловей Розбійник осіняв себе хресним знаменням і низенько уклонявся жертводавцеві (Добр., Ол. солдатики, 1961, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 683.