ЖИДИ́, і́в, мн. (одн. жид, а, ч.; жиді́вка, и, ж.).
1. заст. Те саме, що евре́ї. А жид старий Ніби теє знає, Дочку свою одиноку В хаті замикає (Шевч., II, 1953,158).
2. Образлива назва євреїв.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 528.