Слово "жилавий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЖИ́ЛАВИЙ, а, е.

1. З випнутими жилами (див. жи́ла1 1). Тільки здорові жилаві руки з довгими пальцями та довгі вуса нагадували про давнього Миколу Джерю (Н.-Лев., II, 1956, 200); Товпилися [заробітчани] біля недобудованої ще камери сміху, ..витягуючи худі, жилаві шиї вперед (Гончар, Таврія.., 1957, 29); // З великою кількістю сухожилок (про м’ясо). М’ясо старої курки або індички жилаве, ..важко розварюється (Технол. пригот. їжі, 1957, 281).

2. Міцний, мускулистий. Великим жилавим кулаком він посварився в бік багачів (Шиян, Гроза.., 1956, 267); Я мимоволі задивився на його худорляву, бронзову від загару, жилаву постать в одних стареньких, вилинялих трусиках (Збан., Любов, 1957, 62); // Міцний, сукуватий (про дерево). Лунко стукали сокири, глибоко в’їдаючись в жилавий ясен чи в м’яку сосну (Кир., Вибр., 1960, 419); // Цупкий, з жилками (у 3 знач.) (про листя). Це сухе жилаве листя шелестить під ногами, як спокуса чогось манливого (Ле, Міжгір’я, 1953, 380).

◊ Жи́лавий понеді́лок, заст. — перший день великого посту. Оце сьогодні жилавий понеділок, попоїв я пісного (Мирний, V, 1955, 340); Жи́лавий хліб — твердий, тягучий хліб.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 529.