ЖИТТЄДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Здатний виконувати життєві функції. На відміну від ховрахів, вони [мишовидні гризуни] не впадають на зиму в сплячку і життєдіяльні протягом цілого року (Захист рослин.., 1952, 246);
2. перен. Який виявляє енергію, активність; здатний постійно діяти. Він, незважаючи на свій столітній вік, виглядав здоровою життєдіяльною людиною (Бурл., М. Гонта, 1959, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 534.