ЖИТТЄ́ПИС, у, ч. Опис чийогось життя; біографія. Я не згідна з тим, що для зрозуміння чиїх-небудь віршів треба знати життєпис автора (Л. Укр., V, 1956, 92); Я розповів парторгові по змозі За ці роки увесь життєпис свій (Дмит., Вітчизна, 1948, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 534.