Слово "жмикрут" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЖМИ́КРУТ, а, ч., розм. Жорстока й скупа людина, що свій прибуток дістає шляхом експлуатації, визискування інших. — Тікаймо звідціль, браття!промовив Микола. — Тікаймо! Вислизнув жмикрут з наших рук! Не животіти теперечки нам на світі (Н.-Лев., II, 1956, 203); Батенькожмикрут, світ такого не видав! А як узнав, що синок з математики сів маком, зовсім перестав давати гроші (Кол., Терен.., 1959, 138).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 538.