ЖОВТОБЛАКИ́ТНИК, а, ч., зневажл. Представник української буржуазно-націоналістичної контрреволюції. Його [О. Вишні] «усмішка» «Берлінська українська держава» може служити класичним зразком гуморески, в якій з партійних позицій викрито жовтоблакитників (Рад. літ-во, 5, 1957, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 541.