ЖО́ВТО-БЛАКИ́ТНИЙ, а, е.
1. Який поєднує в собі жовтий і блакитний кольори. Жовто-блакитні прапори.
2. іст. Стос. до української буржуазно-націоналістичної контрреволюції, що мала прапор такого кольору. Став [В. Боженко] командиром червоного Тара-щанського полку і разом з богунцями Щорса визволяв від жовто-блакитних банд Київ (Цюпа, Україна.., 1960, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 541.