Слово "жолобок" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЖОЛОБО́К, бка́, ч.

1. Зменш, до жо́лоб. Заманулося коневі.. в жолобку в обід губами повизбирувать овес… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 108); Гострі кінці леза сокирки треба спочатку затупити, щоб уникнути поранення. На саме лезо надіти чохол з бляшаним жолобком (В дорогу, 1953, 26); Під скелею блищала у кам’яному жолобку криничка (Н.-Лев., II, 1956, 125); І ти, білолиций, По синьому небу вийдеш погулять, Вийдеш подивиться в жолобок, криницю І в море безкрає і будеш сіять (Шевч., І, 1951, 75); * У порівн. Василько знав: як перейти.. каміння, там буде долинка, наче жолобок (Турч., Зорі.., 1950, 8).

2. Вузька заглибина для стікання чого-небудь. Криниця обведена з трьох боків широкими цямринами, між них спадає внизу дужка води в кам’яний жолобок (Ту-дор, Вибр., 1949, 253); Вони [зуби змії] мають або жолобок вздовж передньої своєї поверхні, або ж поздовжній канал [для стікання отрути] (Визначник земноводних.., 1955, 75); * Образно. Сльози стікали жолобками зморщок (Стельмах, І, 1962, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 543.