ЖУРАВЛИ́НА, и, ж.
1. Вічнозелена кущова сланка рослина з тонкими ниткоподібними гілками, що дає червоні їстівні ягоди; клюква. Журавлина — вічнозелений кущ, росте на кислих торфових грунтах.. і болотах (Колг. енц., І, 1956, 328).
2. Червона кисла ягода цієї рослини. Не слід пропускати журавлину через м’ясорубку, протирати через металеві сита (Технол. пригот. їжі, 1957, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 547.