ЖУРНА́Л, у, ч.
1. Періодичне друковане видання у вигляді книжки. Вчора до мене звернулась редакція одного з нових великих журналів.. з проханням дати їм щось до першої книжки (Коцюб., III, 1956, 416); Аліна сиділа на кормі й одверто сумувала, удаючи, що читає гумористичний журнал (Ю. Янов., І, 1958, 471).
2. Книга чи зошит для систематичних записів про що-небудь. [Лазарєв:] В такому випадку прошу вас записати до корабельного журналу: лейтенант Лазарєв просить висадити його на берег (Довж., Зач. Десна, 1957, 418); — Розпишись отут. — Підсунув [Потапов] їй розкритий журнал (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 41); // Книга для обліку відвідування та успішності учнів. Вона сіла за стіл і, розгорнувши класний журнал, зробила перекличку (Донч., IV, 1957, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 549.