ЖУЧО́К, чка́, ч. Зменш, до жук 1. Метушливі жучки та комашки нишпорили між корінням (Перв., Атака.., 1946, 8); Це були ковалики — невеличкі жучки з жовтими крильцями, з чорними витягнутими ніжками (Донч., VI, 1957, 57); * Образно. Вона.. сидить на перелазі сама, чорними жучками позирає на зорі, дожидає (Вас., II, 1959, 270); * У порівн. На.. обличчі, немов чорні жучки, сердито ворушаться бородавки (Стельмах, Хліб.., 1959, 576).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 550.