ЗАБА́РВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАБА́РВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. заба́рвляться; док.
1. Набувати певної барви, кольору, відтінку кольору. Крохмаль від йоду забарвлюється в синій колір (Практ. з анат. рослин, 1955, 29); Звечоріло, і лілова смужка далеких просторів повільно забарвлювалась багряним світлом заходу… (Донч., Ю. Васюта, 1950, 23); Сад білий — в цвіту — рожево забарвився: сходило сонце (Головко, І, 1957, 182).
2. перен. Набувати додаткового змісту, тону, своєрідної риси. Співав він старшині думи про далекі походи, де кожен бій, кожна сутичка забарвлювалася героїчними рисами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 16.