ЗАБЕЗПЕ́КА, и, ж., рідко. Те саме, що за́хист 2, 3. — Виясни господареві, в якого зрубано виноградник, що це зроблено.. для забезпеки сусідніх виноградників від зарази! (Коцюб., І, 1955, 201); — Для постійної забезпеки краю я завів ополчення (Оп., Іду.., 1958, 170); Чим скорше встромиш у землю деревину, тим раніше розкошуватимеш її овочем, тим вигіднішу забезпеку перед сонячною спекою знайдеш у її тіні (Круш., Буденний хліб.., 1960, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 17.