ЗАБИТНИ́Й, а́, е́, розм.
1. Занесений снігом (про шлях). Дорога забитна… снігу валява (Сл. Гр.).
2. Із занесеними снігом шляхами, ярами і т. ін. Зима була морозна і забитна (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 808).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 22.