Слово "заблимати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАБЛИ́МАТИ, аю, аєш, док. Почати блимати (у 1, 2 знач.). Хвилина — і стану я жертвою моря.. Немає рятунку… не буде… хоч зоря Заблимала вже вдалині! (Граб., І, 1959, 58); Пізніш за всіх заблимав огник у крайній од ярів хаті (Вас., І, 1959, 300).

Забли́мати очи́ма — почати моргати від подиву, розгубленості і т. ін.; закліпати. Кочубей заблимав очима, наче вкусив терпкої кислиці (Донч., III, 1956, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 23.