ЗАБОВВАНІ́ТИ, і́є, док. Почати бовваніти (у знач.), завиднітися, стоячи десь, здіймаючись над чимось. От скоро вже і журавлі Поприлітають в степ широкий; Забовваніє у брилі Вівчар в степу серед толоки (Гл., Вибр., 1951, 178); З-за дерев забовванів силует палацу з освітленим квадратом вікна (Смолич, І, 958, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 25.