ЗАБО́ВТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАБО́ВТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Замочувати, забризкувати себе знизу. Обмерз [вовк], забовтався; мабуть, три дні не їв (Греб., І, 1957, 71); Полонені брели мовчки, понуро, забовтавшись у росяних травах по пояс (Гончар, І, 1954, 396).
2. тільки док. Почати бовтатися (у 1 знач.). Клень заплюскотав і забовтався страшенно, і Едмунд, не можучи вдержати його одною рукою.., потонув ураз із ним у глибінь (Фр., III, 1950, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 25.